ВИКЛИКИ
СЬОГОДЕННЯ: ВЗАЄМОДІЯ СТУДЕНТ-ВИКЛАДАЧ
або, що нам потрібно зробити для того, щоб не
втратити увагу та повагу?
Сучасний світ ставить перед
освітянами значні виклики. Ці виклики неоднозначні, і ми їх асоціюємо
насамперед з основними проблемами вищої освіти. Усі ці проблеми можна звести до
трьох основних:
1. Неповага до викладача, яка асоціюється
насамперед з низькою оплатою праці
2. Недосконалі програми навчання
та стандарти (бюрократія, МОН)
3. Не такі студенти.
Шукаючи відповіді на причину цих
питань, їх зміст і шляхи вирішення, потрібно задати собі запитання коли
викладачі востаннє виходили на страйк та акцентували увагу на низькому рівні
власної професії, чи скільки зауважень і пропозицій було подано з метою
вдосконалення навчальних планів чи державних стандартів. Тому вирішення 1 і 2
питання полягає у нас самих. Основним має бути саме третє питання – «Не такі
студенти». У цьому випадку, щоб змінити студентів, і сформувати з них «таких як
потрібно», нам самим потрібно змінитися. На мою думку, основний виклик, що
стоїть перед сучасними педагогами, це психологічні, які виходять з особистих
переконань і особистої освіченості.
Визначаючи виклики сучасності
у взаєминах викладач-студент, слід
зосередити увагу на тому, що ці виклики стосуються насамперед педагога.
Завдання останнього не тільки знайти достатній рівень комунікації зі студентом,
а й підготувати його до майбутнього.
Сучасні проблеми і стан вищої
освіти можна охарактеризувати трьома буквами зі слайду №3 – «X» «Y» «Z». Біда в тому, що зовсім некультурне
словосполучення яскраво демонструє, що будь-яка помилка у реформуванні призведе
до найгірших результатів.
Різницю між педагогами і
студентами (учнями) також можна пояснити наведеними літерами – X, Y,
Z. Так це літери одного алфавіту, формують
єдине ціле, але вони цілком різні. Так само різні не тільки педагоги зі
студентами. Вони різні між собою. Особливо ця різниця проявляється в колі
педагогів.
В дійсності наведені букви є
символами трьох основних поколінь, які представлені у сучасній вищій освіті. У
1991 році американські вчені Вільям
Штраус та Ніл Хоувм
запропонували і аргументували «теорію поколінь». Зараз вона є надзвичайно
популярною. Є різноманітні аргументи на користь того чи іншого датування. Єдиною
засторогою по відношенню до українців є те, що зазначені покоління в умовах
УРСР і жорсткого ідеологічного режиму, не могли розвивати і повністю
реалізовувати власні цінності. Однак, нереалізовані цінності в умовах
тоталітаризму, проявляються зараз.
Виходячи із типологізації
поколінь, можна стверджувати, що серед сучасних педагогів представлені
покоління:
1.
Покоління
Бебі-бумерів/Переможці/Пророки (народжені в 1943-1963 рр.).
2.
Покоління Х/Невідоме покоління/Кочівники/Самостійні (народжені в
1963-1983 рр.).
3.
Покоління Y/ Next або Мілленіуми – схожі на GI (народжені в
1983-2000/2003 рр.), (частина сучасних педагогів є уже навіть теоретично
1993-1995 років)
4.
Покоління Z – схожі на Тихих (народжені в 2000/2003рр. - …)
Представники останнього
покоління, є тими кого ми чекаємо на студентською партою, а перші з них сядуть
за неї уже в 2018 році.
Більш детально про психологічні
і цінносні характеристики згаданих вище поколінь можна ознайомитися за
посиланням Теорія поколінь. Покоління Y та Z.
На слайдах № 6 та 7
продемонстровано основні відмінності між представниками згаданих поколінь.
Можемо прослідкувати, що вони проявляються у комунікації, мотивації, ставленні
до роботи, і відповідно до навчання та освіти. Представники сучасної
студентської молоді відсторонюються від живого спілкування, надаючи перевагу
спілкуванню в соціальних мережах, вони не читають книг, а шукають основну
інформацію в Інтернеті.
Для педагогів основним висновком
з цього є те, що ми більше не є основним джерелом одержання інформації і знання
для сучасного, а тим більше майбутнього студента. Сучасну молодь цікавить
широкий спектр проблем, що проявляється у інтердисциплінарності та прагненні до
самореалізації – 72% прагнуть створити власну справу (стартапери).
То де ж місце педагога у
сучасній освіті? Педагог має стати провідником, надійним провідником у світі
інформації, враховуючи при цьому основні характерні риси сучасної молоді: їх
навчання можна визначити, як STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics) – це ще один аргумент на користь економічної
спрямованості молоді; бажання безпеки, мінімалізм, а також відсутність
концентрації. Підраховано, що пікова концентрація покоління Z становить 8 секунд. Тому слід сформувати такі
питання і аргументи, які точково відповідають цим вимогам.
Основними порадами для освітян у боротьбі за увагу і повагу
абітурієнта, на нашу думку є:
1.
розробка
освітніх онлайн-курсів, різних за тематикою, таймінгом. Єдине їх завдання
відповідати вимогам ринку і психологічним потребам молоді, яку сьогодні
цікавить можливість відкрити власний бізнес, а завтра – як навчитися малювати
картини, чи отримати роль у театрі;
2.
практичне
спрямування університетських курсів – тісний зв'язок з роботодавцем і бізнесом
є запорукою цікавого навчання, його практичної спрямованості, що цікавить
молодь насамперед;
3.
Створення
короткотривалих курсів і дисциплін. Вони мають стосуватися найпроблемніших
аспектів життя, а з іншого боку – стимулювати інтерес до основних навчальних
предметів вузу.
Як нам цього досягти?
Корпорація Google пропонує масштабний
контент, абсолютно безкоштовний для освітян, який дозволить нам перенести
освітній процес у сферу перебування абітурієнтів. Іншими засобами є соціальні
можливості, навчальні і виховні властивості яких є високими (Facebook, YouTube). Ефективним є ведення персональних блогів викладачів, які окрім
практичності, можуть слугувати і окремим джерелом прибутків.
Так, це все для нас абсолютно нове. Але, хто не вчиться, не має права
навчати інших.
Немає коментарів:
Дописати коментар