Приємно, що минулого року Університет Короля Данила розпочав співпрацю з Вищою Школою Банковою у Бидгощі. Тому 21-22 березня ми з Олександром Остроглядом відгукнулися на їх запрошення взяти участь у організованому ними Форумі партнерів.
Поїздка почалася неочікувано - зі спізнення автобуса. Cпізнився на 1 годину 50 хв., але то було не багато з огляду на його поїздку - більше 20 годин. Дякувати, що година переходу кордону в пунктів Грушів була компенсована зміною часових поясів, тому заїхавши на пункт о 20.13, о 20.15 рушили польськими дорогами.
До Варшави де пересіли в інший автобус було холодно і трохи снігу. Перше, що до мене дійшло - чого у нас немає якісних доріг, а тим більше автобанів - я не міг уявити, як дорожники в жилетах ходять з лопатами і розкидають сніг по дорозі щоб він швидше топився. Там той сніг чудернацькі машини прибирають.
В Бидгощ приїхали ранком, і дякуючи водієві автобуса Харків-Гдиня, вийшли на зупинці за 50 м. від готелю Кресовянка, де на нас чекав охайний номер. Номер двомісний, тому наші дружини не хвилювалися бо знали, що ми один одного контролюємо😊.
Знайомство з ВШБ було вражаюче. Насамперед дякуємо за турботу Моніці Хмілевській та Юлії Стисло, які нас зустріли і супроводжували усі два дні, а також пану, що возив з готелю до університету (прикро, що забули його ім'я).
Короткотривала зустріч з учасниками форуму та продеканом факультету фінансів та маркетингу Робертом Гавловські, перерослав в екскурсією вузом. А далі - дві години слухали захоплюючу лекцію Томаша Гжелака “Сторітелінг як інструмент реклами в соцмережах”. Що було цікаво і пізнавально, то нічого не сказати. Реально для себе занотував кілька крутих штук, які згодяться як особисто так і для навчання студентів.
В самому університеті вразила робота відділу рекрутингу та бюра кар'єр. Люди не тільки ефективно шукають абітурієнтів, а й успішно їх працевлаштовують. Причиною цього є як і те, що в Бидгощі діє 650 великих, в тому числі й міжнародних підприємств, а й також і те, що самі роботодавці ФОРМУЮТЬ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ і отримують на “виході” працівників, які їм потрібні.
Показово також і те, що кожна спеціальність має власного менеджера, який переймає на себе всю повноту організаційної роботи, популяризує спеціальність, займається її комерціалізацією та співпрацює з роботодавцями над вдосконаленням змісту навчання.
Далі була чудова екскурсія містом. Неймовірна красота і атмосфера міста, поєднювалася з європейською чистотою і справжньою весняною погодою.
Фінальним завершенням вечора була інтеграційна вечеря (атмосферно, затишно і смачно).
Ранковий сніг 22 березня не налякав, а натякав на ще один цікавий день. Зустріч p представниками мерій Бидгощі і Торуня, перейшла у поїздку в Торунь, де відвідали два типи гуртожитків, побували в не менш цікавому і затишному університеті - Вищій Школі Банковій у Торуні. Насамперед здивувало, що вуз повністю пристосований для навчання людей з обмеженими можливостями - спеціалізовані вбиральні та механічні підйомники-пантуси на усіх сходових переходах.
Сам вуз сповнений роздатковим матеріалом для студентів, численними інформаційними стендами, фото із життя закладу.
Екскурсія Торунем, навіть не зважаючи на холодну погоду була захоплююча і щоразу навертала на думку, що сюди варто повернутися.
Загалом підсумок про польську систему приватної освіти і загалом про мережу Вищих шкіл Банкових - СПОДОБАЛОСЯ все - жваві лектори (майже половина з них є практиками, що викладають як сумісники-погодинники), тісний зв'язок навчання і практики (то одна з основних вимог їхньої акредитації), зв’язок з роботодавцями і бізнесом, а також відсутність страху того, що сучасна освіта стрімко змінюється, переходить в онлайн, та не вимагає заучування книг, які відповідають державним стандартам…
А ще вразило те, що до бібліотеки студенти ХОДЯТЬ - бібліотеки відкриті, кожен бере потрібну йому книгу і опрацьовує, або працює з її електронною копією.
Ну і насамкінець, маємо надію, що наша співпраця з Вищою Школою Банковою у Бидгощі буде вдалою і тривалою.
Також дякуємо Андрію Івановичу та Мирославу Івановичу, що посприяли нашій подорожі і відпустили, а також Тетяні Василівні, яка виконала усю організаційну роботу і турбувалася за нас.
Немає коментарів:
Дописати коментар